Ліщанці - щедра на таланти сторона
Автор Любов Боднарчук, Париж
29 грудня 2014

alt

Любов БОДНАРЧУК - Президент Франко-Української Асоціації «АРТ культура і креативність», керівник департаменту зв'язків з Європейськими країнами та Паризького відділення МАЛіЖ, член Національної спілки журналістів України, Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії «Кредо Франка», член Міжнародної спілки журналістів у Франції.

«Мені завжди хотілося, щоб талановиті діти села Ліщанець були побачені і почуті не тільки в районі чи в області, а й за їх межами і навіть більше, за межами України. І врешті-решт це вдалося.
Нещодавно мої юні земляки взяли участь у Мості Миру «Діти усього світу за мир», який відбувся у польському місті Перемишлі 15-17 грудня ц.р.»
Любов Боднарчук

Маленьке, природньо – затишне село Ліщанці на Бучаччині, що в Тернопільській області, завжди славилося талановитими і працьовитими людьми. Краса навколишньої природи, музика і духовність надзвичайно надихають людей мого краю. Моя бабця Марія, незважаючи на свій поважний вік, і по-сьогодні знає багато народних пісень і молитов, з молодості захоплювалася вишиванням і вирощуванням квітів та має особливий потяг до всього красивого і гармонійного. Саме вона привила мені і сестрам любов до пісні і до творчості, навчила від душі молитися і вірити в себе. І так було, і є в багатьох родинах в селі. Люди завжди поєднують працю з піснею, вміють веселитися і забавлятися на свята та ходять в церкву. Село достатньо розбудоване, що свідчить про дбайливих господарів і добрих господинь. Незважаючи на важку ситуацію в країні і відповідні труднощі та негаразди, люди, що проживають в селі, стараються не падати духом, вірять в майбутнє України і в свої сили.

Надзвичайна роль у такому світотворенні села належить, звичайно, Ліщанецькій школі, яка була і, вірю, залишиться тим місцем для місцевих жителів, де формуватимуться майбутні особистості, цілеспрямовані і сильні громадяни та патріоти свого краю. Для мене вона представляється з дитинства окремою країною з видатними вчителями, людьми, на яких мені завжди хотілося рівнятися. З надзвичайним трепетом і повагою нестиму в пам'яті по-житті повчання мого класного керівника, покійного М.В. Хортюка, любов до українського слова Г.М. Сенів, математичну аналітику покійного П.С. Улана, та інших, не менш заслужених і поважних педагогів.

Незважаючи на те, що вже майже десять років проживаю за межами України, мої діти мали можливість відвідувати Ліщанецьку загальноосвітню школу І-ІІ ступенів і також згадують її з теплотою та з найкращої сторони. І навіть в порівнянні з паризьким школами, коледжами та інститутами, в яких вони продовжували навчання, стверджують, що саме в школі рідного села у них було справжнє дитинство, друзі і помічники-вчителі. Тому я надзвичайно вдячна за це всьому педколективу Ліщанецької школи. Особливо, керівнику танцювального гуртка Т.Я. Шургот, яка розвивала творчі задатки моїх дітей і надихала їх. Вже у Франції моєю дочкою Наталею було випущено дві поетичні збірки поезій «На крилах юності» та «Весна моєї мрії», а також записано в музстудії авторський проект з десяти пісень «Мелодія серця». На сьогоднішній день Наталя входить в оргкомітет Спілки Українських студентів у Франції і являється віце-президентом Франко-Української Асоціації «АРТ культура і креативність».

Мені завжди хотілося, щоб талановиті діти села Ліщанець були побачені і почуті не тільки в районі чи в області, а й за їх межами і навіть більше, за межами України. І врешті-решт це вдалося. Такою можливістю для ліщанецьких учнів стала співпраця за моєю рекомендацією з Міжнародною Громадською Організацією «Мала Академія Літератури і Журналістики». Справа в тому, що в Парижі вже п'ятий рік поспіль успішно функціонує відділення МГО МАЛІЖ, відкрите за сприяння ректора академії, заслуженого журналіста України, письменника Василя Тарчинця, людини, що віддає своє серце дитячій творчості і надзвичайно любить Україну. Унікальна можливість для українських діток, що проживають за межами України, розвивати і вдосконалювати своє рідне слово, бути причетними до українських культурних проектів, демонструвати свою творчість і ділитися нею з друзями в Україні і в світі. Пропозиція відкрити відділення МГО МАЛіЖ в Ліщанецькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів була озвучена мною ще два з половиною роки тому і я рада, що цьогоріч підписанню угоду про співпрацю посприяли голова районного відділення МАЛіЖ Лілія Пендзей та керівник танцювального гуртка школи с. Ліщанець Тетяна Шургот, що дало можливість творчим ліщанецьким дітям прийняти участь в Міжнародному літературно-мистецькому Фестивалі «Рекітське сузір'я» на Закарпатті та в Міжнародному мості миру «Діти за мир в усьому світі» в польському місті Перемишлі. І я переконана, що на цьому звершення творчого дитячого колективу школи не зупиняться, а будуть продовжені та розвиватимуться в кращих традиціях МГО МАЛіЖ.

Бажаю усім дітям та педколективу Ліщанецького ЗОШ І-ІІ ступенів і надалі зберігати в знаменні школи розвиток українських традицій, талантів і виховання гідних громадян села та України. Нехай розумне, добре і вічне буде донесено до кожного дитячого серця. Батькам бажаю підтримки творчості своїх дітей. Діти - це продовження нас самих і реалізація всіх планів і задумів, які ми, можливо, не встигли реалізувати в собі. Тому будьте для них гарним прикладом і опорою. Сійте любов, і любов проросте та дасть плоди у вигляді взаєморозуміння і взаємодопомоги, братства та єдності в громаді села Ліщанці.

З повагою до всіх і найкращими побажаннями з нагоди Новорічних та Різдв'яних свят,
ваша землячка, Любов Боднарчук.